Павло Мовчан – “Оливи срібний лист і хвилі білопінні…”

Схожі вірші:

1. Павло Мовчан – “Поволі, по хвилі весь час відхлинає минуле…” Поволі, по хвилі весь час відхлинає минуле, а лінія долі все глибше долоню січе, а без ліку птиць у тобі, загніздившись, поснуло, обтяживши пам’ять, як […]...
2. Павло Мовчан – “Покрай хвилі йду. Спиняюся…” Покрай хвилі йду. Спинюся. І пливу, пливу, пливу… Дрізд кубельце мостить в вусі, смиче із-під ніг траву. Вимиває землю хвиля по піщинці – ти ж […]...
3. Павло Мовчан – Надмірна світлість Надмірна світлість вже така далека, що можна лиш уявою сягнуть. Крильми виказує спалахнутий лелека неблизь небесну і криничну путь. Безсмертник при вустах тримає промінь, ворсинки […]...
4. Павло Мовчан – Колесо На тлі зеленого малинові колеса мелькочуть, наче відблиски млинка, повільна хмара прогинає плесо, зникальна хмара біла і важка. Люби цю мить вповільненого часу, від колеса […]...
5. Павло Мовчан – Земля і сніг О білість! Тебе забагато! Це надмір для зору – і все не ввібрать. І чим відшкодуються змушені втрати – живучим струмком а чи летом пера? […]...
6. Павло Мовчан – Лист не з початку …недоліки в достоїнства возводив, щось промовляв від імені народу, від імені народу вік брехав, мав насолоду: товк у ступі воду, а скаржився – історія лиха. […]...
7. Павло Мовчан – Не відгороджуйсь іменем від світу Що знаєш ти про межі? Не членуйсь, не відгороджуйсь іменем від світу, не змінюй хутко мінуси на плюс і не вважай, що стежка – то […]...
8. Олена Теліга – Лист Л. Мосендзові Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно наростіж. І знов думки, і серце у вогні, І гостра […]...
9. Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, вже смеркало і люкси цвіли, і здавалось: в далекім столітті недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, і бадьоро дзвенів крок. […]...
10. Павло Мовчан – Стежина Стежина та витка Лягла у далі сині… А горщик молока нашепче щось дитині. Допоки донесе, травиченьку напоїть і розповість усе квіткам про тихе поле. Там […]...
11. Павло Мовчан – “Що попереду жде нас?..” Що попереду жде нас? Попереду жде… Чи не те, що й позаду? Гнізда в кронах горять, як лампади, зеленіє вода, від тепла зеленіє вона чи […]...
12. Павло Мовчан – “Прозрівши в любові, із сувертка ночі…” Прозрівши в любові, із сувертка ночі читали ми сни нереально-пророчі: змивала пітьма з нас всі барви й відтінки, ставало життя, наче чиста сторінка… Вірніше, був […]...
13. Павло Мовчан – Вирок Зживаю душу всю до порошинки, зживаю власну душу, як чужу… Кров вистудив… життя своє розтринькав… Що тобі, Боже, в судний день скажу? Що словоблудив, потакав […]...
14. Павло Мовчан – Сходження Слідком за хмарами зарухались і гори, засіяні пташиними кістьми, і захитався глибочезний корінь – твердь схилитнулась і здригнулись ми… Камінчик випорснув із-під ноги зрадливо, і […]...
15. Дмитро Павличко – “Ти навчаєш ходить легкома…” Ти навчаєш ходить легкома Попід хмари навислі І гасити бентежність ума Клоунадою мислі. Не приймаю веселих наук, Що гіркі, мов оливи… Он життя виривається з […]...
16. Павло Мовчан – Сталість Все в дереві збулось – і формою, і змістом, тому й смирення в ньому, тому і падолист. А тут що не ковток – повітря скалка […]...
17. Павло Мовчан – Віддзеркалення (“Спрозорилась шкіра…”) Спрозорилась шкіра, обтягнута часом, личина із воску тонка – аж дзвенить, поштиво ламається голос у страсі: а що, як снувальна перерветься нить? Чого ж нам […]...
18. Павло Мовчан – Сіль землі Весело-зорна, світляна, осонна, то літеплом, то мукою огорне, джерельнострумна, впадисто-висока, земличенько, на роговиці ока ти порошиною невмітною лежиш така легка, кульбабна – хоч не диш… […]...
19. Павло Мовчан – “Кожного ранку будить синиця…” Кожного ранку будить синиця стукотом в шибку – зараз встаю… Знову потовщало жовтої глиці – сосни засипали стежку мою. Мимо проходять чорні дерева, трісне раптово […]...
20. Максим Рильський – Срібний сонет М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно синю, – І чудно й […]...
21. Павло Мовчан – Віщування Густіє, проростає крізь повсть стару і бруд, на глибині ховає окравки шворок, пут… Скрадаючи буденність, латаючи життя, ллє струмені зелені у жмені – для пиття. […]...
22. Лист Лесі Українки до І. Я. Франка (23.10.1893 р.) 11 (23) жовтня 1893 р. Колодяжне 11/X 1893, Колодяжне Високоповажний пане! Дуже я рада, що довідалася з Вашого листа до мами Вашої адреси, а то […]...
23. Павло Мовчан – Кільця О здичавілий дзвін серед зів’ялих дзвонів! У скроні кров’ю б’єш, як серце на бігу! Чи вигук з губ зірвавсь, чи, може, так холоне мальована луна […]...
24. Марта Тарнавська – Балада про срібний ключик В рові, ледь помітний для ока, неначе порослий землею, зчорнілий, а може й іржавий, лежав зачарований ключ. Ходили повз нього недбало: в кого власні кращі […]...
25. Павло Мовчан – Відбиток ІІ Безглуздя самоти – це мимрення під ніс; це – чути лиш себе, до себе ж обзиватись, немовби голос твій в с в оє кубельце вріс, […]...
26. Павло Мовчан – Звертання до коханої Озирнись, за тобою березові крила вогніють, небо йде слідкома, озирнися, Маріє… Віє холодом м’ята, щоб дихалось ширше, видно край непочатий з лункого узвишшя. Озирнись на […]...
27. Павло Мовчан – В стручкові гороху І занімів, немов прозрів нарешті, наваживсь зазирнути у прийдешнє, де все хистке, непевне, як вві сні: моє життя було чужим мені, бо я на мить […]...
28. Павло Мовчан – “Дорого, доріженько з отчого краю…” Дорого, доріженько з отчого краю, завіяна снігом, що й сліду немає… Торохнеш бідою, зведешся стовпом, зітхнеш під п’ятою скрипучим мостом. Домівко далека в улогах снігів, […]...
29. Павло Мовчан – “Упрозтяж полотно… Стоять сніги високі…” Упрозтяж полотно… Стоять сніги високі… Цей колір доброти благовістив нам спокій, і далеч об’явилась жаданим відкриттям, що й прочитати можна приховане життя. Не зовнішньо-позірне, а […]...
30. Павло Мовчан – Таке ти, полечко Не надивитись, ані вжитись, не вкоренитись, ні вхопить, ні навпростець, ні полем битим по перемірять, не пройти. Таке ти, полечко життєве, така ти, доленько земна, […]...
31. Павло Мовчан – Біля братської могили Незримо, але чітко мінився хмари профіль. В проміжках між дощами спалахували кохви і, висвітливши сутінь, заціпеніли в страсі, бо, як і ти, уздріли провали чорні […]...
32. Павло Мовчан – Зайвина Звиваються лінії, сходяться в плями; твоє віддзеркалення в тебе ввійшло: злилися очима, зійшлися губами, та виявив зайвим щербате крило. У воду замислено довго дивився, неначе […]...
33. Павло Мовчан – “Загнуздані…” Загнуздані крижасті ясени дрижать і рвуть гнуздечки вітру. День вкопаний. По щиколотки в землю. Верба, мов день, обчухрана, ребриста, прорвалась з-під землі. І вороння, мов […]...
34. Павло Мовчан – Бути метеликом Огорне тишею, обпеленає снігом, до нитки сивої прив’яже – хилитайсь. Допоки кокона дощу ласкавий ніготь не доторкнеться лагідно до нас. І скресла пам’ять пригадає квітку, […]...
35. Леся Українка – Лист до товаришів Не від імені русько-українського народу, не від імені радикальної партії звертаюсь я до вас, мої знайомі і незнайомі товариші, я одважуюсь удатись до вас від […]...
36. Павло Мовчан – “То бите скло блищить на вербах, медом митих…” То бите скло блищить на вербах, медом митих, і намистини світла стікають з павутин. Не все ще, ні, не все тобою пережито: зостались довгі ночі […]...
37. Павло Мовчан – З циклу “Натура” 1. Голос лісу Затамувавши подих, увійшов, стіну розсунув, тишу розпечатав – і лопнуло повітря, наче шовк, нараз відкривши темряву горбату. Сочився дим крізь тріщину в […]...
38. Павло Мовчан – “Крилом балкона піднятий угору…” Крилом балкона піднятий угору ширяв над тілом захмелілий дух. Магнітна прірва, де ряхтіли зорі, вповільнивши, остуджувала рух. Яке сирітство, несумірне з світом! Яке зухвальство розумом […]...
39. Павло Мовчан – “Твереза ясність літнього малюнка…” Твереза ясність літнього малюнка на холод вказує і не тужавість дня; схололі даленіючі відлунки пташина зграя в лісі доганя… В передчутті уже тремтить осика, і […]...
40. Андієвська Емма – Хвилі Зловився короп, й рук нема тримати. Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі. Краплини – крок, – все ближче до півночі. Танок лелек і […]...