Павло Мовчан – “Не уломить тобі, ані додать ні дрібки…”

Не уломить тобі, ані додать ні дрібки,
минуле відійшло на відстань пам’ятань.
Запрагну – ти стоїш лише на колих кліпки,
але маліє час, як пам’ять від згасань.

І що ж – оплавок шкла лишиться від багаття,
і кіптяви пружок, що губи перетне.
О леле, затули долонею латаття
мій рот, аби з грудей не видихать тебе!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Мовчан – “Не уломить тобі, ані додать ні дрібки…” вірш.