Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…”

Не реквієм тобі – подяки гімн:
все добре починалося від тебе,
все, що в житті здавалось дорогим,
що радістю зростало аж до неба.

Дівча несміле, що в п’ятнадцять літ,
замріяне, чекало на порозі,
ти взяв за руку і пішов у світ
по бомбами розгромленій дорозі.

Над світом саме загорявся мир,
і ми несли – назустріч сподіванням –
в життя нового серцекружний вир
уперту працю і палке кохання.

Була, мов сонце, ця твоя любов:
з несмілого, наївного дівчати
в підсонні життєрадісних умов
розквітла жінка, і дозріла мати,

І крила виросли на пробу сил,
бо кликав-вабив недосяжний обрій…

Як я могла б тепер без власних крил
зустріти день – самотній і недобрий?

Жовтень 1992


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” вірш.