Плавба була, мов ще одна пригода.
Коли людині вісімнадцять літ,
прислів’я, що ось “плавання – конечне”,
здається, мов девіз на все життя,
і, хоч співали моряки у порті
німецьку пісню про загибель мрії, –
байдужим залишався Бремергафен.
U. S. S. Mercy вже не віз солдатів
підсилювати европейський фронт –
він повертався з транспортом додому,
останнім рейсом міряв океан,
віз незвичайне карго в рідну гавань.
Гостинний жест недобиткам війни –
і відчинились брами у майбутнє…
Я теж на палубі у рідному гурті.
Уже війна – немов далекий спогад –
дитинство, що відпало, мов лушпиння,
і я – у розпалі сьогоднішнього дня –
уся – чекання. Вже ж була бо юність,
і Зальцбургу краса – азиль кохання…
А далі, далі що? Яке майбутнє?
Попереду – непевність і неспокій,
і вже засвоєна маленька власна мудрість:
ловити в жмені радощі життя,
віддатися захопленню хвилини
і жити – вже, сьогодні, в кожну мить.
Уже давно на обрії – земля.
Та раптом із туману виростають,
мов привиди, завислі у повітрі,
небачені ніколи хмарочоси…
І ось – раптове збудження, удар,
мов поворот в реальне, мов свідомість,
що це ж – не тільки інший континент,
що океан для мене – Рубіконом,
що спалено мости і повороту
уже нема туди, де залишились
моє дитинство, юність і Европа.
1975/1978
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Марта Тарнавська – Фонтан Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день: душа дзвеніла від пісень […]...
- Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на […]...
- Марта Тарнавська – Geiranger Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду. Пахне морем цей […]...
- Марта Тарнавська – Пісня про Зальцбург Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до нас. І загорілись мріями каштани, […]...
- Марта Тарнавська – Лист до Ріо …жонглер водить пальцем по глобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young […]...
- Марта Тарнавська – Перша лекція демократії Холодний вітер дме від океану, а він – простоволосий, без пальта: сивизни розкуйовджена чуприна, розстебнутий піджак і – наче прапор – краватка вільно лопотить на […]...
- Марта Тарнавська – The last frontier Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – вогнистий магніт – всіх тягла […]...
- Марта Тарнавська – “Дев’ятнадцятий рік. Тульчин…” Батькові Дев’ятнадцятий рік. Тульчин. У палаці Потоцьких – лікарня. Куркуля тернопільського син у тифозній гарячці кошмарній. Тут учора змінялись фронти: хто сьогодні – червоні? Денікін? […]...
- Марта Тарнавська – Plain living and high thinking Щоденно зустрічаю у метро студентів, навантажених книжками. Обкладинки читаю крадькома. Наймення Фройда, Дарвіна, Шекспіра, малознайомі назви дисциплін вселяють в серце невгасиму тугу. Не запідозрить молодий […]...
- Марта Тарнавська – “Непотрібні здаються змагання людей…” Непотрібні здаються змагання людей, коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом, як душа вирушає в останню дорогу, як у пустку нірвани навіки гряде. На безмовну […]...
- Марта Тарнавська – “Чи можна жити в світі без любові…” “Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині – […]...
- Марта Тарнавська – “Де несмертельність, виснена у снах…” Де несмертельність, виснена у снах, що їй приносив жертву людський геній? Не весь помер ти. Житимеш в синах, і внуки понесуть в майбутнє гени. І […]...
- Марта Тарнавська – “В міському парку пахне рання осінь…” В міському парку пахне рання осінь, мов дороге настояне вино. Як не прийняти вересня запросин, таких же любих, як колись давно? Несу я в парк […]...
- Марта Тарнавська – Біла ніч Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов в дитинстві почута казка, і […]...
- Марта Тарнавська – Мораторій Стадіон футболістів сьогодні відступили незвичній справі: тут скликають народне віче – мораторій проти війни. Ось ідуть: активісти-студенти, співробітники і професура – колектив-університет. Ось ідуть, щоб […]...
- Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони […]...
- Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...
- Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
- Марта Тарнавська – Слово про полк ілюзій Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж бо кликали сурми військо мрій […]...
- Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
- Марта Тарнавська – “Де твій читач, поете-емігранте?..” “Де твій читач, поете-емігранте? Хто купить віршів наболілих том? Навіщо доторкаєшся до ран ти Старого слова творчим долотом? Самотній ти – ніхто не знає хто […]...
- Марта Тарнавська – “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що залишить на серці знак; знаю: […]...
- Марта Тарнавська – “Ти в моє життя прийшов у вересні…” Ти в моє життя прийшов у вересні, поцілунком першим землю зрушив. Ти пішов з мого життя у вересні і забрав у мене серце й душу. […]...
- Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
- Марта Тарнавська – Хвала життю Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї вроди дівчатко, що йому п’ятнадцять […]...
- Марта Тарнавська – Хвалю ілюзію Учора тут палахкотіла осінь, немов Ван Гог пройшов міським бульваром, покидавши з небесної палітри доспілу щедрість. Я жила тоді Свідомістю, що спалах цей – останній. […]...
- Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…” “Чи добре відійти від батьківщини і весь свій вік прожити в чужині? (Хоч би які були на те причини!)” Я знаю, що ти скажеш, друже, […]...
- Марта Тарнавська – Біржа На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, спекулянте, з маленьких своїх інвестицій […]...
- Марта Тарнавська – Іграшка All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька – родич привіз з України. […]...
- Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, свій захват […]...
- Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
- Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло…” Ось знову – смерть. І звужується коло близьких людей, що разом йшли в життя, і дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що […]...
- Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
- Марта Тарнавська – Еротика Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, […]...
- Марта Тарнавська – Синтез Бібліотекар, професор права, і директор найбільшої в світі бібліотеки правничих наук, друг мій Морис сьогодні саме на вершинах своєї кар’єри. При вині, у професорськім клубі, […]...
- Марта Тарнавська – “Вирушив у Життя…” Вирушив у Життя, зібравши в клунок свої Слова і мрії, проходив Мости між країнами і континентами, ріс на чужій землі, як Самотнє дерево, відчував до […]...
- Марта Тарнавська – Maligne Lake Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою очі виповнені вщерть. Світ символів […]...
- Марта Тарнавська – “Сваряться люди за дітей, за гроші…” Сваряться люди за дітей, за гроші, за справжню або вигадану зраду, за друзів – і фальшивих, і хороших, за брак любові, помочі, поради… Динаміку відносин […]...
- Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
- Марта Тарнавська – На виставці Ван Гога Не вірилось, що в натовпі туристів зустрінусь я на самоті з мистцем, що плесо гамору порушить камінцем сльоза зворушення – розмова чиста. Та ось розцвів […]...