Марта Тарнавська – Фонтан

Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан,
що розсипав п’янкий дурман
і шуму океан?

Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день:
душа дзвеніла від пісень –
це був прекрасний день!

Так, наче промінь заблис,
у тьмі самоти блиснула ти,
так, як ряхтить падолист –
щоб у красі відійти…

Фонтан, чи пам’ятаєш ти фонтан,
що розсипав п’янкий дурман
і шуму океан?

Здається, що був лиш сон це –
це наше rendez-vous:
та в очах промінням грало сонце,
ти була тут справді, на яву.

Іду щодня до фонтана,
слухаю, як шумить:
в цьому шумі туга моя п’яна –
ах, з’явися з’яво, хоч на мить!

1972



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – Фонтан вірш.