Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло…”

Схожі вірші:

1. Марта Тарнавська – “Чи можна жити в світі без любові…” “Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині – […]...
2. Марта Тарнавська – На смерть Василя Стуса Не перебільшуйте важливості поетів! В Америці, наприклад, хто їх знає? Малий школяр назве вам президента, зірок екрану, славних бейсболістів – чи знає він поета хоч […]...
3. Марта Тарнавська – Пісня про Зальцбург Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до нас. І загорілись мріями каштани, […]...
4. Марта Тарнавська – Хвала життю Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї вроди дівчатко, що йому п’ятнадцять […]...
5. Марта Тарнавська – “Тобі, що без геройства і без слави…” Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, – тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює обличчя молоде, – Тобі, чиє […]...
6. Марта Тарнавська – Lackawanna Manufacturing Company Я тільки-но з европейської гімназії: латина занадто свіжа ще в моїй голові. Слово “manufacturing”, що світить синім неоном мені в обличчя у сутінках раннього ранку, […]...
7. Марта Тарнавська – Біржа На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, спекулянте, з маленьких своїх інвестицій […]...
8. Марта Тарнавська – Maligne Lake Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою очі виповнені вщерть. Світ символів […]...
9. Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...
10. Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на […]...
11. Марта Тарнавська – “Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб уловити те, що невловиме, якої […]...
12. Марта Тарнавська – Plain living and high thinking Щоденно зустрічаю у метро студентів, навантажених книжками. Обкладинки читаю крадькома. Наймення Фройда, Дарвіна, Шекспіра, малознайомі назви дисциплін вселяють в серце невгасиму тугу. Не запідозрить молодий […]...
13. Марта Тарнавська – “В житті моєму теж був Бабин Яр…” В житті моєму теж був Бабин Яр: Ішли по вісім вулицею міста – діди, чоловіки, жінки і діти – і понад ними нісся дивний гул: […]...
14. Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…” “Чи добре відійти від батьківщини і весь свій вік прожити в чужині? (Хоч би які були на те причини!)” Я знаю, що ти скажеш, друже, […]...
15. Марта Тарнавська – “На терезах, де справедливість важать…” На терезах, де справедливість важать, відмірили мені надміру щастя. Радіти рано: помилку завважать: поправити її без труду вдасться. Який ще перстень кинути у море? Яким […]...
16. Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
17. Марта Тарнавська – “Ти в моє життя прийшов у вересні…” Ти в моє життя прийшов у вересні, поцілунком першим землю зрушив. Ти пішов з мого життя у вересні і забрав у мене серце й душу. […]...
18. Марта Тарнавська – Перша лекція демократії Холодний вітер дме від океану, а він – простоволосий, без пальта: сивизни розкуйовджена чуприна, розстебнутий піджак і – наче прапор – краватка вільно лопотить на […]...
19. Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
20. Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
21. Антонич Богдан-Ігор – Коло змін Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. Ще піна світла з дзбана […]...
22. Марта Тарнавська – Іграшка All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька – родич привіз з України. […]...
23. Марта Тарнавська – Navigare necesse est Плавба була, мов ще одна пригода. Коли людині вісімнадцять літ, прислів’я, що ось “плавання – конечне”, здається, мов девіз на все життя, і, хоч співали […]...
24. Марта Тарнавська – Еротика Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, […]...
25. Марта Тарнавська – “Вирушив у Життя…” Вирушив у Життя, зібравши в клунок свої Слова і мрії, проходив Мости між країнами і континентами, ріс на чужій землі, як Самотнє дерево, відчував до […]...
26. Марта Тарнавська – “Сваряться люди за дітей, за гроші…” Сваряться люди за дітей, за гроші, за справжню або вигадану зраду, за друзів – і фальшивих, і хороших, за брак любові, помочі, поради… Динаміку відносин […]...
27. Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
28. Марта Тарнавська – Сіль землі Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли у Крим – Так ми […]...
29. Марта Тарнавська – Діягноз Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns. […]...
30. Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
31. Марта Тарнавська – На виставці Ван Гога Не вірилось, що в натовпі туристів зустрінусь я на самоті з мистцем, що плесо гамору порушить камінцем сльоза зворушення – розмова чиста. Та ось розцвів […]...
32. Марта Тарнавська – “Непотрібні здаються змагання людей…” Непотрібні здаються змагання людей, коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом, як душа вирушає в останню дорогу, як у пустку нірвани навіки гряде. На безмовну […]...
33. Марта Тарнавська – Geiranger Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду. Пахне морем цей […]...
34. Марта Тарнавська – Вибір Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не вірилось захопленій дитині, що це […]...
35. Марта Тарнавська – Das ewig Weibliche Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, радість життя. Я – земля. […]...
36. Марта Тарнавська – The last frontier Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – вогнистий магніт – всіх тягла […]...
37. Марта Тарнавська – Читаючи Лесине листування “…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, – певне ж, воно і силу […]...
38. Марта Тарнавська – “Дев’ятнадцятий рік. Тульчин…” Батькові Дев’ятнадцятий рік. Тульчин. У палаці Потоцьких – лікарня. Куркуля тернопільського син у тифозній гарячці кошмарній. Тут учора змінялись фронти: хто сьогодні – червоні? Денікін? […]...
39. Марта Тарнавська – Землетрус Моїм синам Маркові і Максимові – вдумливим критикам, прекрасним друзям Землетрус Лялі – після чергового землетрусу в Каліфорнії На скалі Ріхтера занотували: сім. Якісь щасливі […]...
40. Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...