Марта Тарнавська – Сіль землі

Як чумаки колись по сіль
ішли від рідних хат і піль,
хоч в серці туга, жаль і біль,
– ішли у Крим –

Так ми за море подались,
хоч заповіли-поклялись,
що ми ще вернемось колись
у рідний дім.

У преріях сини степів
знайшли найбільший скарб скарбів:
вільне життя і гордий спів –
свободу – сіль землі.

Чумацький знаємо звичай:
гостинців скрині повні вкрай –
ми привезем у рідний край
свободу – сіль землі.

1975


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – Сіль землі вірш.