Марта Тарнавська – “В житті моєму теж був Бабин Яр…”

В житті моєму теж був Бабин Яр:

Ішли по вісім вулицею міста –
діди, чоловіки, жінки і діти –
і понад ними нісся дивний гул:
мов стогін сотні скарг, немов скигління,
мов здавлений у горлі дикий плач.

Попереду сивоволосий муж –
високий, у розстебнутій сорочці,
з піднятою угору головою –
це наш знайомий, Гольдберг, наш сусід.
Він був не раббі – він був тільки лікар,
він філософію любив і був музика.
(Звичайно він життя лиш рятував,
та довелося рятувати гідність).

Довкола ліс багнетів на рушницях –
конвой із педантичних молодців.
Шоломи світять в сонці, мов на свято,
і блиск іде від чищених чобіт.
Чи хлопці ці також читали Гете
і слухали “Тангойзера” й “Ізольду”?
Чи й серед них – філософи й музики?

Мені дванадцять років. Від вікна
мене насилу відтягає мати.
Вона стискає у зубах п’ястук
і кров із пальців маже їй обличчя.
Мене кладуть у ліжко. Я в гарячці.
Мені ввижається в стіні розбитий череп.

Немає тільки батька. Він – в стодолі,
в чужім селі, заритий в сіно, скрився
перечекати ніч, що вдень настала.
Та він – не сам. Із ним сусід наш, Гольдберг,
син лікаря, філософа й музики.

1972



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – “В житті моєму теж був Бабин Яр…” вірш.