Марта Тарнавська – Запрошення

Ах, де ти, лицарю на білому коні?
(Вже місяць-молодик чарує вечір
і в серця спраглого відчиненім вікні
з’явилась знову туга молодеча).

Ах, підніми на приязне рам’я?
і понеси мене у простір неба,
щоб, наче зірку, віднайшла там я
себе саму – свою любов до тебе.

Ах, відірви на мить хоч від землі,
щоб знову я – замріяне дівчатко –
в ілюзій піднебесних кораблі
мандрівку починала від початку…

По вінця в серці туги і жаги:
все вкрилося фантазії габою.
…Чи вистачить відваги і снаги,
щоб справді, лицарю, піти з тобою?

1962



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – Запрошення вірш.