Сонцерадістю день налито:
світ воскрес з кам’яного сну.
Наче книга, душа розкрита:
зустрічаю нову весну.
Знаю: дощ іде смертоносний,
що залишить на серці знак;
знаю: вся ця краса – відносна,
суб’єктивних повна признак.
Знаю: все це – оманна зрада:
моя радість і ця весна,
– але я навіть мрії рада,
що на мить повернулась, ясна.
Ах, щоб “бути – усе забути”,
жити знов у полоні сну!
П’ю солодку сонця отруту:
зустрічаю нову весну.
1959
Схожі вірші:
- Марта Тарнавська – Ліхтарі Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь страхіття темнот, що їх досі […]...
- Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме […]...
- Марта Тарнавська – “В міському парку пахне рання осінь…” В міському парку пахне рання осінь, мов дороге настояне вино. Як не прийняти вересня запросин, таких же любих, як колись давно? Несу я в парк […]...
- Марта Тарнавська – Планета кохання Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в Торонто, ах, і прекрасний же […]...
- Марта Тарнавська – Поворот у зелену юність Чи тямите: цвіла черемха біла і пахощі її розносив вітер. До нас, мов пісня, тихо і несміло прийшов у гості неповторний квітень. Чи тямите: зелені […]...
- Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
- Марта Тарнавська – Plain living and high thinking Щоденно зустрічаю у метро студентів, навантажених книжками. Обкладинки читаю крадькома. Наймення Фройда, Дарвіна, Шекспіра, малознайомі назви дисциплін вселяють в серце невгасиму тугу. Не запідозрить молодий […]...
- Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони […]...
- Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, свій захват […]...
- Марта Тарнавська – Navigare necesse est Плавба була, мов ще одна пригода. Коли людині вісімнадцять літ, прислів’я, що ось “плавання – конечне”, здається, мов девіз на все життя, і, хоч співали […]...
- Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
- Марта Тарнавська – Весна Soleil – espace – verdure. Le Corbusier Читаю книгу архітекта Ле Корбюзіє. О, творчий людський інтелекте, о, візіє! Мій настрій – списаний із книги на […]...
- Марта Тарнавська – “Вирушив у Життя…” Вирушив у Життя, зібравши в клунок свої Слова і мрії, проходив Мости між країнами і континентами, ріс на чужій землі, як Самотнє дерево, відчував до […]...
- Марта Тарнавська – Над рікою Вже сірий день між горами розтанув, мов у долоні кучерявий сніг. Коли йдемо з тобою між каштани – сріблом алеї стеляться до ніг. З гори, […]...
- Марта Тарнавська – Після дощу Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) Він змив зиму з міських камінних площ, очистив пам’ять від кошмару снів. Ах, […]...
- Марта Тарнавська – Відкриття пам’ятника , Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, щоб бути лиш естетом, […]...
- Марта Тарнавська – На виставці Ван Гога Не вірилось, що в натовпі туристів зустрінусь я на самоті з мистцем, що плесо гамору порушить камінцем сльоза зворушення – розмова чиста. Та ось розцвів […]...
- Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
- Марта Тарнавська – Das ewig Weibliche Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, радість життя. Я – земля. […]...
- Марта Тарнавська – До самоти Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні. Скоро в смутку шукатиму радощів знову, без запросин прийду, коли промені ранні поведуть мене в гори на […]...
- Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
- Марта Тарнавська – “Чи можна жити в світі без любові…” “Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині – […]...
- Марта Тарнавська – Запрошення Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча). Ах, підніми на приязне […]...
- Богдан Лепкий – Осінній, сірий день Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, Сміх, радість і життя мадрують […]...
- Марта Тарнавська – Фонтан Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день: душа дзвеніла від пісень […]...
- Марта Тарнавська – На справжньому снігу, створеному людиною Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться біла метелиця, вітром збиває із ніг. День, наче писанка сонцем розписана, а тут, між горами – сніг. […]...
- Марта Тарнавська – Розмова з філософом по дорозі з Гантеру Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? Чи гріють серце відблиски краси? […]...
- Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
- Марта Тарнавська – Хвала життю Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї вроди дівчатко, що йому п’ятнадцять […]...
- Марта Тарнавська – Три відміни Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui p? n? tre mon c? ur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, це тихий, […]...
- Марта Тарнавська – Перше травня Радіоактивна хмара над Києвом, а на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І влада ж – рад. Радіоактивна […]...
- Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на […]...
- Марта Тарнавська – Хвалю ілюзію Учора тут палахкотіла осінь, немов Ван Гог пройшов міським бульваром, покидавши з небесної палітри доспілу щедрість. Я жила тоді Свідомістю, що спалах цей – останній. […]...
- Марта Тарнавська – Біржа На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, спекулянте, з маленьких своїх інвестицій […]...
- Марта Тарнавська – Pursuit of happiness Цвіте бузок за парканом в сусіда. Дівча, що зроду не просило ласки ні в кого досі – горде, непокірне – іде, покірно просить скупаря: “Продайте […]...
- Марта Тарнавська – E pluribus unum Скінчився гімн. В черзі до мікрофону стоїть промовців терпеливий ряд, і перший з них почав своє вітання. Не знаю, хто він. Що сказав – не […]...
- Вірш Лесі Українки – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я […]...
- Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…” “Чи добре відійти від батьківщини і весь свій вік прожити в чужині? (Хоч би які були на те причини!)” Я знаю, що ти скажеш, друже, […]...
- Марта Тарнавська – Балада про срібний ключик В рові, ледь помітний для ока, неначе порослий землею, зчорнілий, а може й іржавий, лежав зачарований ключ. Ходили повз нього недбало: в кого власні кращі […]...
- Марта Тарнавська – Мораторій Стадіон футболістів сьогодні відступили незвичній справі: тут скликають народне віче – мораторій проти війни. Ось ідуть: активісти-студенти, співробітники і професура – колектив-університет. Ось ідуть, щоб […]...