Марта Тарнавська – Відкриття пам’ятника

,

Не до мистців, не в пантеон поетів
прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло:
– ще не настав той час, щоб бути лиш естетом,
закривши очі на добро і зло.

Прийшов він у столицю дипломатів
– країни невідомої поет –
щоб про забутих світові сказати
беззвучним докором, що коле мов стилет.

Прийшов він до байдужності фасаду,
прийшов, мов виклик до усіх сумлінь,
– народу мовчазного амбасадор,
посол від незчисленних поколінь.

1964


Марта Тарнавська – Відкриття пам’ятника вірш.