Семенко Михайль – Серця штори

Що тобі каже не мапі море?
Яка самотна у присмерк постать!
Вирисуються у пітьмі твори –
Тоді поїдем у гості.

До рідних скель через степи і гори,
Через Азію по веселій лінії.
А тепер… Затули серця штори,
Не буди туги осінньої.



Семенко Михайль – Серця штори вірш.