Павло Мовчан – “Не додалось, не віднялось з роками…”

Не додалось, не віднялось з роками –
обтяжилось…
Слух став тугішим, а очі вужчими.
Дорогу ловлять ноги,
рука сполохана шукає патерицю,
щоб передать своє тремтіння їй,
а ти шукаєш слово,
щоб все побачене, почуте, пережите
ним висловить..
Кому?
Далекій пам’яті, що все попереду
і слухає впівуха…
Стіні, розбитій мисці, стільцю розсохлому,
капосній мусі, що порошить вікна…
подушці… сон-напівсон…
і там щось кажеш ти… якась роз…мова
про суть яко… гось слова…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3,80 out of 5)
Павло Мовчан – “Не додалось, не віднялось з роками…” вірш.