Павло Мовчан – В негоду

В ліс я йшов – мені назустріч
раптом випроставсь туман;
це – спіткання неминуче,
як рокований твій стан.
Ну нічого: за тобою
небо, випите до дна,
поле, встелене габою,
і продухвина вікна.
За тобою попіл літа,
терпкість випитих оман,
за тобою – все на світі,
а попереду – туман…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 2,40 out of 5)
Павло Мовчан – В негоду вірш.