Павло Мовчан – Гаряча дорога

Розторочивсь поділ сорочки,
бо пльондравсь довго по росі:
на литках споришу листочки,
під п’ятами гаряча сіль.
Тепло твоє земля вбирала,
за пазуху ти землю клав,
і крізь сорочку проростали
пір’їни бліднуватих трав.
В тобі ставало більш земного,
в землі дедалі більш твого.
Була гарячою дорога –
пекла підошви, як вогонь.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3,00 out of 5)
Павло Мовчан – Гаряча дорога вірш.