Василь Стус – Посадити деревце

Посадити деревце –
залишити про себе найкращу пам’ять.
I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту
квiти, кущi, дерева.
Дикий виноград обснував гострi шпичаки,
розвiсив лапате листя
i навiть попускав синюватi грона,
повився повiй,
трублячи в поблiдлi сурми нiжностi.
Коло горожi порозпускались такi пiвники,
пiвонii, жоржини,
що заберуть очi i не повернуть.
Начальство, перевiряючи, як вони виконують
взятi соцзобов’язання,
завжди ставило проти графи
“заходи щодо естетичного виховання ув’язнених”:
ведеться на високому iдейно-полiтичному рiвнi.
Однi тiльки пiдписи високого начальства
Їм нагадували забутi шпичаки дроту.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Василь Стус – Посадити деревце вірш.