Василь Стус – На колимськім морозі калина

На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, […]

Василь Стус – Вперіодрозгорнутогобудівни

Вперіодрозгорнутогобудівни цтвакомунізмунавсьомуфронті я вийшов уранці за ворота – бачу: крізь штахетини коза пробує дістати цибулю з палісадника (у цибулі багато вітамінів отож її садять замість […]

Василь Стус – Вiдлюбилося

Вiдлюбилося. Вiдвiрилося. Вiдпраглося. День врiвноважений, як вичовганий валун. Поступово перетворюєшся на власний архiв, дорогий, мов померлий родич. Нiчний ставок попiд соснами, книги, самота – бiльше […]

Василь Стус – Бiля метро “Хрещатик”

Бiля метро “Хрещатик” щоранку зупиняється дитячий вiзок. Двiрничка вибирає з чавунних урн накиданий мотлох – старi газети, ганчiр’я, коробки з-пiд сiрникiв, недокурки, навантажить ними вiзок […]

Василь Стус – Мумiя

1 Голова його заполонена спогадами. (Вiчне перемелювання однiєї iстини: гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). Хтиво показує старечим ротом : те, що було 1968 […]

Василь Стус – Терпи, терпи

Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб’є з власної […]

Василь Стус – Спочатку вони вбивали людину

Спочатку вони вбивали людину, потім вбитого оживляли. Реанімацією займалися в косметичних кабінетах (малярі – замість лікарів). Справі оживлення віддавали життя цілі династії майстрів пензля. Зате […]

Василь Стус – Вміння бути циніком

Вміння бути циніком дається і без зусиль Бути людиною – дертися по вертикальній стіні Сізіфова робота звичайне глупство Кому то вдавалося – дертися по вертикальній […]

Василь Стус – Еволюція поета

Геніальний поет роздвоївся (на себе і страх!) півпоета роздвоїлося (на чвертьпоета і страх!) Чвертьпоета роздвоїлося (на осьмуху і страх) Осьмуха поета роздвоїлася (на понюху і […]

Василь Стус – Церква святої Ірини

Церква святої Ірини криком кричить із імли, мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Мороком горло обгорне, ані тобі продихнуть. Здрастуй, Бідо моя […]

Василь Стус – Пам’яті А. Г

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини на чорних водах – тiнь її шукай, […]

Василь Стус – Дума Сковороди

Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, і тільки те, що вірне. Чи йми їм […]

Page 1 of 6123456