Василь Стус – Ось вам сонце, сказав

Схожі вірші:

1. Василь Стус – Вiдлюбилося Вiдлюбилося. Вiдвiрилося. Вiдпраглося. День врiвноважений, як вичовганий валун. Поступово перетворюєшся на власний архiв, дорогий, мов померлий родич. Нiчний ставок попiд соснами, книги, самота – бiльше […]...
2. Василь Стус – Коли на землю спадає тиша Коли на землю спадає тиша, коли приморські кручі затушовує ніч глуха, Коли близ берега тільки світло берегового крейсера та жовчні очі чужих безсонь – одне […]...
3. Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій всупір загальній паніці й клятьбі, коли наперекір хулі жорстокій між невірів ти […]...
4. Василь Стус – Ця п’єса почалася вже давно Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутнiсть загубивши, i дивиться, i грає. Не живе. Отож менi […]...
5. Василь Стус – Досить крові – Досить крові,- продекламував кат, коли ніж, загнаний мені поміж ребер, стримів у спині. А я подумав, скулившись весь од болю: що як він захоче […]...
6. Василь Стус – Вперіодрозгорнутогобудівни Вперіодрозгорнутогобудівни цтвакомунізмунавсьомуфронті я вийшов уранці за ворота – бачу: крізь штахетини коза пробує дістати цибулю з палісадника (у цибулі багато вітамінів отож її садять замість […]...
7. Леся Українка – “Хто вам сказав, що я слабка…” Хто вам сказав, що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела Жалі […]...
8. Василь Стус – Еволюція поета Геніальний поет роздвоївся (на себе і страх!) півпоета роздвоїлося (на чвертьпоета і страх!) Чвертьпоета роздвоїлося (на осьмуху і страх) Осьмуха поета роздвоїлася (на понюху і […]...
9. Василь Стус – Вечірній сон Вечірній сон. I спогади. I дощ колише світ розпуклого ясмину. Бездомний вітер. Спи, маленький сину, спи, сину мій маленький, коли хоч. Немає мами нашої давно […]...
10. Василь Стус – Надворі дощ? – Надворі дощ? – я запитав – А так, на небі ні хмарини I сльози на очах дружини від сподівань і від ослав – А […]...
11. Василь Стус – Цей корабель виготовили з людських тіл Цей корабель виготовили з людських тіл. Геть усе: палуба, трюм, щогли I навіть машинне відділення. Морока була з обшивкою – особливо погано держали воду місця, […]...
12. Василь Стус – Дума Сковороди Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, і тільки те, що вірне. Чи йми їм […]...
13. Василь Стус – Чоловік підійшов до меморіуму Чоловік підійшов до меморіуму і прочитав на ньому власне ім’я: вічна слава героям, що полягли за незалежність Вітчизни. Йому приемно й боляче. Під однією сорочкою […]...
14. Василь Стус – П’ючи біду, неначе оковиту П’ючи біду, неначе оковиту, я заховався, змовкнув і затих. Ні ворогів, ні друзів дорогих, ні сліз, ані клятьби, ані привіту, ані небес, ні сонця – […]...
15. Василь Стус – Ми сиділи за пляшкою шампанського Ми сиділи за пляшкою шампанського в тихенькому прокуреному кафе. I вона відчувала себе царицею, Афродитою, що проминувши рибалок (за столиками забивали козла), алкоголіків, невтомних шукачів […]...
16. Василь Стус – Тюремних вечорів смертельні алкоголі Тюремних вечорів смертельні алкоголі, тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть. А сто мерців, обсівши серце, ждуть моєї смерті, а своєї долі. І день при дні […]...
17. Василь Стус – Утрачено останні сподівання Утрачено останні сподівання, Нарешті – вільний, вільний, вільний ти. Тож приспішись, йдучи в самовигнання: безжально спалюй дорогі листи, і вірші спалюй, душу спалюй, спалюй свій […]...
18. Василь Стус – Я йшов за труною товариша Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими стегнами покiйника, а свiт хай […]...
19. Василь Стус – Напередодні свята Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий в модні черевики (такі тиждень […]...
20. Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, […]...
21. Василь Стус – Даруйте радощі мої Даруйте радощі мої і клопоти мої – нещастя й радощі мої – весняні ручаї. Просвітле небо аж кипить, просвітле – аж кипить. Блажен, хто не […]...
22. Як добре те, що смерті не боюсь я… – Василь Стус Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. […]...
23. Василь Стус – Звіром вити, горілку пити Звіром вити, горілку пити – і не чаркою, поставцем, і добі підставляти спите вірнопідданого лице. І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід ріжуть […]...
24. Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерті, куди живому зась – мій внук і прадід – […]...
25. Василь Стус – Сидимо біля погаслого вогнища Сидимо біля погаслого вогнища, перетрушуємо в долонях попіл, розтираємо витухлі геть вуглини: а що як зажевріє раптом жар? Тут темно і темно там і ще […]...
26. Василь Стус – Як страшно відкриватися добру Як страшно відкриватися добру. Як страшно зізнаватись, що людина Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати, коли вона захована помре у темряві, щоб нишком […]...
27. Микола Вінграновський – Що робить сонце уночі Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить місяць по ночах, Коли земля […]...
28. Василь Стус – Громадяни, дотримуйтесь тиші – Громадяни, дотримуйтесь тиші, вимагають чотири щити навколо високої вежі, де великими літерами зазначено “Всесоюзний науково-дослідний центр по акліматизації картоплі на Марсі”. – Колись вона […]...
29. Микола Вінграновський – Я тій сльозі сказав: не йди Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як я сказав. А ти заплакала […]...
30. Василь Стус – Пам’яті А. Г Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини на чорних водах – тiнь її шукай, […]...
31. Василь Стус – То все не так. Бо ти не ти То все не так. Бо ти не ти, I не живий. А тільки згадка минулих літ. Черед мости віків блага маленька кладка. А небо корчиться […]...
32. Василь Стус – Виховання Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину канчуками I бідолашний не витримав добре натужився і посунувся з себе поминаючи грішну плоть Відбігши на кількадесят […]...
33. Василь Стус – Пам’ятi М. К. Зерова Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса б’ють, колеса б’ють, кудись торують путь, уже й додому […]...
34. Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно вулиці – біле по білому аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: вабить (уже […]...
35. Василь Стус – Вдасться чи ні Вдасться чи ні сього разу повернутись додому? Вдасться чи ні? Cтарий терикон шахти 10-біс, де ти в дитинстві збирав вугілля, обріс чотирма новими. I де […]...
36. Василь Стус – Мертвий сон Мертвий сон галактик як не здушить нас, Спати, спати, спати, бо минувся час. Ніч блукає глупа у глухім степу. Хто там світ протупав – тупу-тупу-ту. […]...
37. Василь Стус – Мумiя 1 Голова його заполонена спогадами. (Вiчне перемелювання однiєї iстини: гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). Хтиво показує старечим ротом : те, що було 1968 […]...
38. Василь Стус – Перевиховання Пан-отця обернули на войовничого атеїста Спочатку він опирався: як це пройти до самого краю свого тіла аби увійти в антисебе? Все одно, що бути розстріляним […]...
39. Василь Стус – Моє перелицьоване пальто Моє перелицьоване пальто, єдиний мій товаришу незрадний, ану ж, переповідж мені докладно про те, що є цей світ і хто є хто – із тих, […]...
40. Василь Стус – Напевне, так і треба Напевне, так і треба – судилося бо так: упали зорі з неба і надломили мак. Така знялася хвища – ні неба, ні землі, лиш чорне […]...