Василь Стус – Пам’яті А. Г

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.
У бiлiй стужi сонце України.
А ти шукай – червону тiнь калини
на чорних водах – тiнь її шукай,
де жменька нас. Малесенька шопта
лише для молитов i сподiвання.
Усiм нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров – така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивiй завiрюсi голосiнь
цi грона болю, що падуть в глибiнь,
безсмертною бiдою окошились.



Василь Стус – Пам’яті А. Г вірш.