Василь Стус – Автопортрет зі свічкою

Тримай над головою свічку,
допоки стомиться рука –
ціле життя. Замало – нічку.
Довкола темінь полохка.
Літають кажани, як кулі.
Нестерпом студиться щока.
Де ви, крилаті? Гулі-гулі!
Як вам – нестерпно – без небес?
Аж очі підвели, поснулі.
О ні, ти не один воскрес!
Як в бодню – пугачеві скрики.
Десь бродить землячок-дантес.
О шанталавий, недорікий,
а чи поцілиш ти мене?
Свіча в задумі – не мигне.



Василь Стус – Автопортрет зі свічкою вірш.