Марта Тарнавська – Автопсихотерапія

Схожі вірші:

1. Марта Тарнавська – Сіль землі Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли у Крим – Так ми […]...
2. Марта Тарнавська – “Чи можна жити в світі без любові…” “Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині – […]...
3. Марта Тарнавська – Хвалю ілюзію Учора тут палахкотіла осінь, немов Ван Гог пройшов міським бульваром, покидавши з небесної палітри доспілу щедрість. Я жила тоді Свідомістю, що спалах цей – останній. […]...
4. Марта Тарнавська – Синтез Бібліотекар, професор права, і директор найбільшої в світі бібліотеки правничих наук, друг мій Морис сьогодні саме на вершинах своєї кар’єри. При вині, у професорськім клубі, […]...
5. Марта Тарнавська – “Чи й ти ішов крізь ніч?..” Чи й ти ішов крізь ніч? Вона така, як море, Що заливає все. Безмежжя. Самота. Стихає горда річ, бо маєстат покори ключем нових пізнань замкнув […]...
6. Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
7. Марта Тарнавська – Слово про полк ілюзій Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж бо кликали сурми військо мрій […]...
8. Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
9. Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме […]...
10. Павло Мовчан – “Любов’ю за любов не всім і ти платив…” Любов’ю за любов не всім і ти платив і зненавистю теж не воздавав за зраду. На потім зберігав словник свій золотий, а вийшло – німоту […]...
11. Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на […]...
12. Марта Тарнавська – Травелог. Vae victis Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених немає місця, вимазують їх кров’ю […]...
13. Марта Тарнавська – “В міському парку пахне рання осінь…” В міському парку пахне рання осінь, мов дороге настояне вино. Як не прийняти вересня запросин, таких же любих, як колись давно? Несу я в парк […]...
14. Марта Тарнавська – N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і крутиться дівоча голова. Букет, мов […]...
15. Марта Тарнавська – Хвала життю Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї вроди дівчатко, що йому п’ятнадцять […]...
16. Марта Тарнавська – Після дощу Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) Він змив зиму з міських камінних площ, очистив пам’ять від кошмару снів. Ах, […]...
17. Марта Тарнавська – Бібліотекарка У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у тебе? В бібліотеку мені треба […]...
18. Марта Тарнавська – Запрошення Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча). Ах, підніми на приязне […]...
19. Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
20. Марта Тарнавська – Ліхтарі Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь страхіття темнот, що їх досі […]...
21. Марта Тарнавська – Navigare necesse est Плавба була, мов ще одна пригода. Коли людині вісімнадцять літ, прислів’я, що ось “плавання – конечне”, здається, мов девіз на все життя, і, хоч співали […]...
22. Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…” “Чи добре відійти від батьківщини і весь свій вік прожити в чужині? (Хоч би які були на те причини!)” Я знаю, що ти скажеш, друже, […]...
23. Марта Тарнавська – Pursuit of happiness Цвіте бузок за парканом в сусіда. Дівча, що зроду не просило ласки ні в кого досі – горде, непокірне – іде, покірно просить скупаря: “Продайте […]...
24. Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...
25. Марта Тарнавська – Планета кохання Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в Торонто, ах, і прекрасний же […]...
26. Марта Тарнавська – Землетрус Моїм синам Маркові і Максимові – вдумливим критикам, прекрасним друзям Землетрус Лялі – після чергового землетрусу в Каліфорнії На скалі Ріхтера занотували: сім. Якісь щасливі […]...
27. Марта Тарнавська – Веселка Соняшно. Мию авто. Пензель зеленого вужика малює кольорову веселку. Милуюся. Чи моя саморобна веселка менш реальна, як та, що після дощу на небі? Наївна ти, […]...
28. Марта Тарнавська – Пісня про Зальцбург Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до нас. І загорілись мріями каштани, […]...
29. Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, свій захват […]...
30. Марта Тарнавська – На справжньому снігу, створеному людиною Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться біла метелиця, вітром збиває із ніг. День, наче писанка сонцем розписана, а тут, між горами – сніг. […]...
31. Марта Тарнавська – “В житті моєму теж був Бабин Яр…” В житті моєму теж був Бабин Яр: Ішли по вісім вулицею міста – діди, чоловіки, жінки і діти – і понад ними нісся дивний гул: […]...
32. Марта Тарнавська – Лист до Ріо …жонглер водить пальцем по глобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young […]...
33. Марта Тарнавська – Шотландія Біле каміння серед рожевого вересу – чорноголові вівці й барани вросли чорними ногами в дике узбіччя. Пасторальна симфонія: тиша, безлюддя. Підкорили вже клан Мекдоналдів: про […]...
34. Марта Тарнавська – Діягноз Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns. […]...
35. Марта Тарнавська – Прохід Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею здавна ми знайомі. Пропливають хвилі […]...
36. Марта Тарнавська – Три відміни Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui p? n? tre mon c? ur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, це тихий, […]...
37. Марта Тарнавська – Das ewig Weibliche Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, радість життя. Я – земля. […]...
38. Марта Тарнавська – “Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося…” Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося раннє вітру зітхання, тужливе, осіннє, і мені заплело у волосся своє тихе квиління. Десь далеко у полі дрімають […]...
39. Марта Тарнавська – Балада про срібний ключик В рові, ледь помітний для ока, неначе порослий землею, зчорнілий, а може й іржавий, лежав зачарований ключ. Ходили повз нього недбало: в кого власні кращі […]...
40. Марта Тарнавська – Макіявелівський полуденок з Архипенком Титові Геврикові Прийшов його милість король Соломон у гості не тільки до мене – нікого, одначе, не взяв у полон, лиш серце моє незбагненне. Пройшов […]...