Марта Тарнавська – Травелог. Vae victis

Торкнись заліза цих старих гармат:
вони й твою перерішили долю.
Тут монументи слави промовляють
усмішкою іронії й погорди:
для переможених немає місця,
вимазують їх кров’ю і болотом
з історії, із пам’яті людської…
Невже на віки вічні?

Глянь довкола:

На полі битви – золота пшениця:
це дозріває щедрим урожаєм
насичений полтавською землею
анахронізм двадцятого століття –
живий тріумф останньої з імперій.

В Полтаві, 15 липня 1974



Марта Тарнавська – Травелог. Vae victis вірш.