Співає тиша десь,
квітніє у просторах,
у мертвій шахті я –
затоплена вона,
а потім дзвін-удар,
і от гудуть мотори –
то по Вкраїні йде
електрики весна.
А потім знову кокс,
і рейки, й вагонетки,
вузькоколійки дух
(як у Карпатах сніг).
А на світанку хрест,
розіп’ятий на нетрі,
і за горбами смерть,
й осіннії пісні.
. . . . . . . . . .
Невже було це так?
А може, то примара?
Не знаю! Не скажу!
І пахне бур’янами,
а може, й чебрецем…
а по ярках – огні!
…огні…
…огні….
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Микола Хвильовий – Зелена туга І Напередодні злив сумніву голубого на кучері весни я голову кладу. Хто не погас на зоряну дорогу, а каравели дум в пустелю не веде? Ах, […]...
- Микола Хвильовий – “У полі тиша – літній день” У полі тиша – літній день. Кургани, далі – легіт. Куди дорога нас веде Крізь океани спеки? Йдемо. Марія у вінку, І я, такий химерний, […]...
- Микола Хвильовий – “Битими шляхами, побитими…” Битими шляхами, побитими …буряк рясно поле вкрив… рипіли вози, гарби – йшли: час вів. Співали пісні голосно, а на розі висвистував димар. Далечінь вабила, вигравала […]...
- Микола Хвильовий – “Коли куделить павутиння…” Коли куделить павутиння В зеленій ятці і на корчах, Паланка димарів убранням синім Кладе на простір весь похмурую печать. Корінно тхне у травні над бузами, […]...
- Микола Хвильовий – “Стовп… Стовпи…” Стовп… Стовпи… Кабель переплітається над землею. Переплітається. Шлях, Брук, Гук. Ідемо і шукаємо щастя Голубиного, Навіть місяць блідолиций Зернить… Стрункіш прискореним кроком – Оком! М’язи […]...
- Микола Хвильовий – Пісня з тракту Битий шлях. Життя. Тюпали верхів’я …тюпали, потюпали – далі. Похнюпливі коні поштові, пісок і батіг в колесо …Чи то – передок, чи то – човен, […]...
- Микола Хвильовий – На верхів’я Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз, в люстерці снів, в люстерці гроз безмежних. Король-весляре, гей, блисни в люстерці гроз безмежних. Ой, […]...
- Микола Хвильовий – Путь Мороз у зорях блимав безкольорово – …сон. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги. Співали сани на путі. І сни далекі (сни весни)… і […]...
- Вірш Ліни Костенко – А затишок співає, мов сирена А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це завжди Колізей. І завжди […]...
- Микола Хвильовий – “Та невже ніколи не забуду…” Та невже ніколи не забуду Ці шляхи, цю тирсу, широчінь, Не заб’ю в собі зміюку люту, Що хитренько про степи сичить? Як орган в костьолі, […]...
- Микола Хвильовий – “Подивись на крицю – потонули очі…” Подивись на крицю – потонули очі, В криці пророкую про останню ніч, Докує зозуля – і замовкне в нетрях, І шугне в кошару по-кошачи шум. […]...
- Микола Хвильовий – Блакитний мед Блакитний мед до уст прилип, душа – метелик колекційний, приколена натхненням до небес. Антени… ах! цікаво… ах! Блукав і там над містом місяць і до […]...
- Броніслав Грищук – Чуєш, десь ірже лошатко? Я не знаю, що це сталося зі мною, чую жалібне іржання за стіною, із туману, з-за світання, з-над смеркання зве та зве кудись лошаткове ридання. […]...
- Микола Хвильовий – “Підвівся день. Уперся в небо” Підвівся день. Уперся в небо. Зітхнув так сонячно на світ, Пролляв червоною фарбою На сірий тоскний краєвид. Чи кров’ю, може? Може, кров’ю? Але життя горить […]...
- Микола Хвильовий – “Безмежно журнії оселі…” Безмежно журнії оселі, Ваш пильний погляд на красу У пісні навіть і веселій Ранений сховує лосунь. Яка то скорбна далечінь, Коли у присмерки під тином […]...
- Леонід Кисельов – Завтра буде світ такий, як завше Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо. наче зашморг. Як і має бути восени. Сон, мов смерть, настигне […]...
- Микола Хвильовий – Весняне оповідання Гість-веснянка! Гість-веснянка! І полетіло по покрівлі злото. Ранком Цвіте глодом. Ранком Беру я квач, цебрайко І по дахах залізних В блакитній пісні Розстеляю і розстеляю […]...
- Микола Хвильовий – Смуток В зелених композиціях сьогодні ріс, а потім довго з корпусами, з міськими корпусами розмовляв. І руки бліді, наче місяць. …його, його далекий сніп! до мене […]...
- Микола Вінграновський – Десь є там яр у глибині полів Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім дні діброви В цю білу […]...
- Микола Хвильовий – “…То диму молоко душа на жито точить…” …То диму молоко душа на жито точить, З телячих стійл йдемо в шатро сталевих днів, Маячить шлях один й не підуть наші очі Ловити злота […]...
- Микола Хвильовий – В електричний вік Красномовного мудреця Бояна в хуртовину промайнула тінь. І обіжно на подій екрані фаркнув люкс. І читали: Степи Залізняка і Гонти, а на зорі – гайдамацький […]...
- Микола Хвильовий – За обрієм зима Посьолок на горі, а там – завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси – За обрієм зима. За […]...
- Микола Хвильовий – В дощовитий день Дощовитий день пітьмою накривався І плазував туди-туди, в кубло, І в спину встромлено нахабному ворязі Раптове сонячне жало. Сорочка зараз не співає, І лише згадую, […]...
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною […]...
- Микола Хвильовий – Скляр Під пахвою у мене скло Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь – на обрію веслом Зоря гребе у східній криці. Дружок мій любий – діамант – […]...
- Микола Хвильовий – Швець працює Цок! Цок! по цвяшках На підошві стежки дві – Це я вам – Чобітки. Не дивіться, що я плюну, Розітру, як скло блищить. А який, […]...
- Микола Хвильовий – Пам’яті Гната Михайличенка Із класою громів твоє життя – “роман блакитний”. Товаришу! сьогодні ми всесвітні, безсмертні, як життя, і вічні, як простори… Не згорнемо свій стяг і ще […]...
- Микола Вінграновський – Зупинилась тиша тиха і незбудна Зупинилась тиша тиха і незбудна, Зупинився в небі вечоровий дим. Не спинись лиш ти, любове моя трудна, Трудним світом білим падай, але йди. Йди, моя […]...
- Микола Вінграновський – Пришерхла тиша – сіра миша Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясте від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих […]...
- Микола Хвильовий – “Я тепер покохав город…” Я тепер покохав город так весняно, як дуб цвіте. Вже не ляже на скроню скоро цей прекрасний безмежний степ. Не піду на стіжки сіна і […]...
- Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, вже смеркало і люкси цвіли, і здавалось: в далекім столітті недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, і бадьоро дзвенів крок. […]...
- Герасим’юк Василь – Дощ на світанку стих Дощ на світанку стих, Але за мить Вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе не можу захистить… Усе – […]...
- Микола Хвильовий – Ex oriente lux Присвята Правобережжю Громи… а може, й не громи? …вози у північ брукували і з’їхали на грунт м’який… Навіяв вітер тишу. …тишу. І гаснуть блискавиці. Заколоратурила […]...
- Василь Стус – Коли на землю спадає тиша Коли на землю спадає тиша, коли приморські кручі затушовує ніч глуха, Коли близ берега тільки світло берегового крейсера та жовчні очі чужих безсонь – одне […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, зустрічи, пісні, Квітки надій в […]...
- Микола Хвильовий – Досвітні симфонії І Аз єсмь робітник… Моя буденна блуза – що погляди сині коханки …вмить помутніли від шторму …в поглядах синіх коханки стогнуть пороги …в поглядах синіх […]...
- Микола Хвильовий – Поема моєї сестри Весняні квартали. Ріг. Моя сестра повія… Вечоріє. – Беріть мене всі – для вас фльондра1 я. В ліхтарях червоних відблиски крові – це юнача кров […]...
- Леся Українка – “Ти не хтів мене взять…” Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, […]...
- Микола Хвильовий – Ми Ми проходили повз шахти… Ми – любовниця і я. Сонце грало на сопілку, грало липко на сопілку – ліденцеву. Я за руку її взяв, й […]...
- Микола Хвильовий – Уривки І В темно-синю ніч Ми по драбині на спис. Наша струмоч’я річ З нами на зоряний віз. Вітер в оглоблі хмар, Місяця ріг – дуга, […]...