Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля…”)

Я жду, коли надійде хвиля
І мою душу підхватить бурун.
Я не люблю, коли поруч – мила,
Я під моїми ногами – грунт.

Моє серце прагне неіснуючих квітів.
Моє серце квітне у болях шукань.
Я не сам, я не сам на світі –
Моя буря у фарбах світань.

Я любуюсь безсюжетністю бурі,
Сила – мій динамічний сюжет.
Мій світ – в тонкій мініатюрі,
Я – беззразковості поет.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля…”) вірш.