Микола Хвильовий – Ex oriente lux

Присвята Правобережжю

Громи… а може, й не громи?
…вози у північ брукували
і з’їхали на грунт м’який…
Навіяв вітер тишу.
…тишу.
І гаснуть блискавиці.
Заколоратурила кольорами веселка,
закрапала –
рудий,
фіолетовий,
синій.
І от земля відчула
теплінь крокуючого ранку,
як річці воду в дощ…
Зі сходу
…кучугури кучугурили там.
Зі сходу
струмкує дим.
Зі сходу горлиця летить –
на зяб!
Затріпотіла крилами
на зяб!
А я прозірний вийшов на Полтавську
та на Велику Могилу
і –
– Е-гей!
– Сюди!
. . . . . . . . . . . . . . . .
Над країною, над пшеничною,
жовтоцвітною, голубиною,
піднялись списи
димарів.
Та й зашуміла зелена туга –
заметушилася.
Пішли по луках перегуки,
полинула луна.
Аж до самотнього далекого млина
полинула луна.
А з Криворізького
та Донецького
на степи, на поля Запорізькії
голоси-гудки, ніби повінь нот,
та скликали світ під своє шатро.
Чуєш, Дніпре!
…на сході в сум вплелося світло,
вплелося світло – в сум.
…Коса.
Зі сходу
…кучугури кучугурили там.
Зі сходу
дим!
…клаптиками, струмочками
по голубих полях, з надхмарні,
забутим спогадом доби архейської
(період гнейсів),
клаптиками, струмочками…
Зі сходу
дим.
. . . . . . . . . . . . . . . .
Ми стали на грунт,
на грунт індустрії-комуни.
(А ви?)
І нас ніхто не переможе.
Ми захлинули простір,
і подих вітру (зі сходу вітру)
погладив нам долоні.
(А вам?.
Ах, бризни, кров,
бо ми є ви із іншим змістом!)
Так знайте –
біля жердин горить мета,
як діамант в гущавині темряви.
Тримаймо стяг міцніш
індустрії-комуни!
Не проза це, а пісня відродження!
Нас не сотні, а мільйони
шукають вищих берегів
цивілізацій
в різноманітних переливах
сопілок різних.
Тримайте стяг міцніш
індустрії-комуни!
. . . . . . . . . . . . . . .
І зашумів у лісі потяг…
. . . . . . . . . . . . . . .
То перший був.
…Галюциную я чи ні?
Зі сходу
кучугури кучугурили там.
Зі сходу
струмкує
дим!

______________
* Зі сходу світло (латин.)..



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 2,60 out of 5)
Микола Хвильовий – Ex oriente lux вірш.