Микола Хвильовий – “Стовп… Стовпи…”

Стовп… Стовпи…
Кабель переплітається над землею.
Переплітається.
Шлях,
Брук,
Гук.
Ідемо і шукаємо щастя
Голубиного,
Навіть місяць блідолиций
Зернить…
Стрункіш прискореним кроком –
Оком!
М’язи накрийте,
Легені в міх!
Тріщить під силою громовиці
Старий дуб…
Стовп!
І кривавими солдатськими багнетами
Розпанахало нетрі.



Микола Хвильовий – “Стовп… Стовпи…” вірш.