Микола Хвильовий – Смуток

В зелених композиціях сьогодні ріс,
а потім довго з корпусами,
з міськими корпусами розмовляв.

І руки бліді, наче місяць.
…його, його далекий сніп!
до мене геній простягав
– то Леонтовича зелений,
зажурний, як осінній дощ.

Журба, турбота, і сум, і смуток…
вклоняюсь вам!

Люблю у полі, на могилі
стояти в вечорах
і прислухатись, і молитись
тому, що там маячить ледве,
коли далеко на селі
перекликаються собаки…

То в композиціях зелених
росте мій дух
– гармонія істоти.
…В зелених композиціях сьогодні ріс….

Микола Хвильовий – Смуток вірш.