Микола Хвильовий – Пам’яті Гната Михайличенка

Із класою громів
твоє життя –
“роман блакитний”.
Товаришу! сьогодні ми всесвітні,
безсмертні, як життя,
і вічні, як простори…
Не згорнемо свій стяг
і ще раз вдаримо об землю “вчора”.
Шопена в спогад лиш на мить,-
не домовина кличе – домна.
Товаришу, сьогодні ми
в літаврнім “дома”.

Загинув ти, а там… а там…
Та не сконає “Марсельєза”.
Лишень в борні, тільки в боях –
і ти, і я.

Він чує нас… блакиття хвиль.
Ах, на хвилину в тугу чола,
а потім біль – в провалля біль,
і ще раз вдаримо об землю “вчора”!.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Хвильовий – Пам’яті Гната Михайличенка вірш.