Микола Хвильовий – “Битими шляхами, побитими…”

Битими шляхами, побитими
…буряк рясно поле вкрив…
рипіли вози, гарби –
йшли: час вів.

Співали пісні голосно,
а на розі висвистував димар.
Далечінь вабила, вигравала
(кольорами: фортеці),
а позаду обізветься
пітьма.

Та невже то, братці, нема далі шляху?
Та невже то завше золотеє поле?

Ой ти моя чорнобрива воле!
Тільки далі шукати тебе…
Тільки далі!

…І в душі захлюпочеться дзвін.
…Молотки! Молотки!.
…Далі. Далі!.



Микола Хвильовий – “Битими шляхами, побитими…” вірш.