Микола Хвильовий – “Подивись на крицю – потонули очі…”

Подивись на крицю – потонули очі,
В криці пророкую про останню ніч,
Докує зозуля – і замовкне в нетрях,
І шугне в кошару по-кошачи шум.

Розплети задуму на полотнах сонця.
…Хочу божевільно, хочу через край,
Бо в сонця далекі за Шляхом Чумацьким
Кинув хуртовинно поклик золотий.

Снив я в кочегарці – на жарині погляд,
Сумував лосунем в лісі восени,
Як ховався місяць в пелюстках світанку
І так тепло сіяв діаманти схід.

Розплети задуму на полотнах сонця.
…Хочу божевільно, хочу через край,
Бо в сонця далекі за Шляхом Чумацьким
Кинув хуртовинно поклик золотий.



Микола Хвильовий – “Подивись на крицю – потонули очі…” вірш.