Євгенія Дімер – Старість (в перекладі Марти Тарнавської)

Евгения Димер
Старость
(Бессмертных нет в подлунном мире…)

Нема безсмертних в цьому світі,
Нема і вічно молодих.
Руйнує старість непривітна
Останні юності сліди.

Ось зморщок витиснула пряжу
Густу на шкірі, мов клеймо,
І прикру правду в вічі кажуть
Мені дзеркала і трюмо.

Паломниця вже на путі є,
До мене йде, не поспіша.
Кажу їй: знай, що не старіє,
Що молода моя душа.



Євгенія Дімер – Старість (в перекладі Марти Тарнавської) вірш.