Кацай Олексій – Буття

Незграбний вітер віхоли хвостом
гатив у хмаровища шкаралущу
а я плив навздогін за тим плотом
з якого впав у воду холоднющу

З колод слизьких на ньому небокрай
на ньому й пози людські позалюдські
але усе ж це згублений мій рай
що може вир здолати страхопудський

Праворуч воду всмоктує багно
ліворуч ніч пашить вогненним смерком
та вперто ми по річці пливемо
на покордонні між життям та пеклом



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Кацай Олексій – Буття вірш.