Кацай Олексій – На лицях зморшки

На лицях зморшки, мов промоїни на глині
під зливою часів з надгалактичних хмар,
куди ми, грішні й безневинні,
здіймаємо життя свого тягар.

По колу котиться планети брила,
свій шлях гойдкий змикаючи раз в раз,
і розірвати нам не вистачає сили
жахливих пут,
а мо’ всесвітній сказ
нас полонив,
та й зв’язані ми лікарями,
що нас тримають
в жовтої зорі –
смутною Долею й Везінням хитрим – і
ніяк не можемо прийти до тями?

Струмують зморшки по чолу нові.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4,75 out of 5)
Кацай Олексій – На лицях зморшки вірш.