Кацай Олексій – Вітер яблуковий

Вітер яблука з гілля зриває,
наче зрива стоп-кран…
Одначе йому не щастить ніяк
припинити рух,
щоб досхочу,
до знемоги їх наїстись.
Він, Єви зачіску розпатлавши,
розпачливо щось кричить,
втиха і зника,
яблук пахощами просякнутий.
…З падалки в спину вітру
дивиться черв’як.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Кацай Олексій – Вітер яблуковий вірш.