Кацай Олексій – Фентезі

Вибухну мов Санторин адже я напевне знаю – вовкулаки всіх країн знов єднаються у зграю І безопірно мов слиз точаться крізь огорожі бо людина кожна […]

Кацай Олексій – Полярні зірки

Зірка Полярна мені сьогодні наснилась що змерзнувши полинула у ніч до моєї домівки і біля груби скрутилась неначе зморена срібляста кішка Вранці мільйони нових зорь […]

Кацай Олексій – Оаза людей

Оаза людей в пустелі космічній мій острівець магічний марення мандрівників смутної галактики де порожнеча цупка як свинець де кожен атом зустрічний ковтає шлях нетрями нутрощів […]

Кацай Олексій – Крик та луна

Змикались міцно чорні мацавки імли крізь них точились ми у небо вони висмоктували нас аж до нейронів дна втекла злякавшись ошелешена луна із неба але […]

Кацай Олексій – Безсоння

А найголовніша безсоння потреба – то є плюскотіти обличчям в пітьмі, щоб в очі розплющені падало небо, щоб потім здригалися вії вві сні.

Кацай Олексій – Буття

Незграбний вітер віхоли хвостом гатив у хмаровища шкаралущу а я плив навздогін за тим плотом з якого впав у воду холоднющу З колод слизьких на […]

Кацай Олексій – Старики

Шкутильгаючи йдуть дні у пітьмі як по стерні і роняє метеорів краплі-сльози вогняні ніч жаліючи їх нишком вже і вітер ходить пішки а за пагорбом […]

Кацай Олексій – На лицях зморшки

На лицях зморшки, мов промоїни на глині під зливою часів з надгалактичних хмар, куди ми, грішні й безневинні, здіймаємо життя свого тягар. По колу котиться […]

Кацай Олексій – Міжзоряне таксі

Коли розчиняється ніч у прозорій росі міжзоряне я викликаю для тебе таксі Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазний водій нас чекає і ховає за склом […]

Кацай Олексій – Планета дощів

Або вірш без початку та кінця Гойдався тиші дивний щем вдяглись рослини в колір меду мовчав комп’ютер і дощем доїлася корова неба Ледь ремигала вітерцем […]

Кацай Олексій – Вітер яблуковий

Вітер яблука з гілля зриває, наче зрива стоп-кран… Одначе йому не щастить ніяк припинити рух, щоб досхочу, до знемоги їх наїстись. Він, Єви зачіску розпатлавши, […]

Кацай Олексій – Крізь бурштинове мливо

Крізь бурштинове мливо ароматних обріїв сяють і зорь прожектори й ліхтарики атомів мерехтять з лоскотливих порожнеч навіки липневого медвяного неба світло якого речовиною прозоро згусло […]

Кацай Олексій – Вогнептах

Де зорі блищать мов облізлий той хром де хмари із обрієм скуті воруше пташина вогненним крилом щоб темряву з неба здмухнути Не в змозі злетіти […]

Кацай Олексій – Втеча

Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдя ледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттям варево чорних сузір’їв ллє порожнеча венова на керамічні обличчя […]

Page 1 of 3123