Кацай Олексій – Старики

Шкутильгаючи йдуть дні
у пітьмі як по стерні
і роняє метеорів
краплі-сльози вогняні
ніч жаліючи їх нишком
вже і вітер ходить пішки
а за пагорбом що снить
пагорбоненятом
сонях ледве мерехтить
жовтим циферблатом.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Кацай Олексій – Старики вірш.