Павло Мовчан – “Птах, що дарує мені висоту…”

Птах, що дарує мені висоту,
пес, який вірить в мою доброту,
дерево, щедре на зрілі плоди,
в пальцях розімкнута ніжність води –
всі ці ознаки моєї судьби
(все від піщинки ув оці – до скелі),
все пропливе, промайне каруселлю,
тільки побачу, та тільки ж побачу,
як безголосо хто-небудь плаче.

В білих долонях горе холоне,
терен зростає з чистого лона,
трухне усе, що не візьмеш у руки,
голос січеться на здрібнені звуки –
всі ці ознаки моєї розпуки
(все від сльозини до чорної муки),
все відпливе, відхолоне, відлине,
світ почленований стане єдиним,
тільки побачу, та тільки ж побачу
всепоглинаючу радість дитячу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Мовчан – “Птах, що дарує мені висоту…” вірш.