Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…”

“Чи добре відійти від батьківщини
і весь свій вік прожити в чужині?
(Хоч би які були на те причини!)”

Я знаю, що ти скажеш, друже, – “Ні!
Хто раз пішов у світ, щоб не вертатись,
той біль і гріх рахує в множині:

Не може він на рідну землю стати,
ні житом на чорноземі рости,
ні коренем у глибину вростати,

Ні словом рідним, теплим і простим,
ділитися з людьми, неначе хлібом,
ані в прийдешнє зводити мости

Синів синами й внуками – малі бо
в обличчі невмирущості народу
політики, що вправо йдуть чи вліво.”

“Так. Емігрант – без дому, і без роду,
мандрівником самотнім йде у світ,
планети дивну пізнає природу,

Відгадує прадавній людський міт
і вчиться жити з гідністю, на волі,
чужих батьків вивчати заповіт,

І, зрозумівши суть складної долі
народу, що страждає від прокази,
шукає ліків – вперто і поволі –

І гине в ролі цій, як камікадзе.”

1982


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – “Чи добре відійти від батьківщини…” вірш.