Павло Глазовий – Медовий місяць

Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну.
Через місяць він признався слюсарю Івану:
– Бачу, брате, що женитьба – діло нешутєйне.
Сумніваюсь, що на світі щастя є сімейне.
– Щастя є! – сміється слюсар. – Це я добре знаю.
Я собі сімейне щастя ясно уявляю.
Це таке, як бочка з дьогтем. В неї для приманки
Зверху влито меду трохи, так, не більше банки.
Меду вистачить на місяць, може, на півроку,
А вже далі з чистим дьогтем матимеш мороку.
– Ех, – зітхнув нещасний Боба, – дорогий браточку.
Значить, я не з того боку відкупорив бочку…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Медовий місяць вірш.