Павло Глазовий – Скромняга

Батько добре влаштував здоровила Яшку:
У їдальні робить він, варить суп і кашку.
Якось Яшці дід-сусід заявив сердито:
– Ти б при силі при такій міг чавун варити.
– Відчепися, – буркнув той. – Я людина скромна.
З мене вистачить плити. Нащо мені домна?



Павло Глазовий – Скромняга вірш.