Павло Глазовий – Цивілізований Омелько

Під ларьочком Гнат, Антон і Омелько з ними.
Дудлять сивий самогон банками скляними.
Мимо них пройшов араб в білому береті,
Що навчається у нас в університеті,
Кібернетику вивча й інші дивципліни –
Недарма ж сюди прибув з дальньої країни.
До ларка він підійшов, попросив з поклоном
Півчарчини коньяку і заїв лимоном.
– От слабак, із чарки п’є, – Гнат Омелька смика.
А той каже: – Що ти хоч… То ж людина дика.



Павло Глазовий – Цивілізований Омелько вірш.