Павло Глазовий – Болільник

Ой ховають болільника, а це вам не жарт:
Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт.
Сонце сяє, квітнуть квіти – золота пора.
Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра.
Раптом мертвий віко скинув, у труні встає
Та й питає: – Хто там грає? Хто кому дає? –
І сказав йому товариш, відігнавши мух:
– Нашим знову наклепали. Спи вже краще, друг…


Павло Глазовий – Болільник вірш.