Павло Глазовий – Таємниця

Як пішли у баню митись молоді солдати,
Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти.
У ларку сидів привітний дядько сивочубий.
– Як там служиться, – питає, – голубе мій любий?
Послужив і я, синочку, у такому ж роді.
Скільки вас, таких орляток, числиться у взводі?
– Це, – розсердився єфрейтор, – наша таємниця,
І питати про подібне зовсім не годиться.
– Та хіба ж я, – каже дядько, – схожий на шпійона?
Я ж, синочку, з Борщагівки, а не з Пентагона. –
Цигарок розкрив коробку: – Забирай без плати.
По три штуки на солдата дозволяю взяти. –
А єфрейтор треться-мнеться: – Дивний це подарок.
Як по три, тоді давайте двісті сім цигарок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Таємниця вірш.