Павло Глазовий – Піжмурки

Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим
– Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? –
Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма
І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема…
Потім дверці гардероба не вагаючись потяг.
Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах.
Обдивився здоровила ошелешений Кузьма,
Зачинив тихенько дверці і сказав: – І тут нема…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Піжмурки вірш.