Павло Глазовий – Жирафи

Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів.
І до того став брехливим, мов на старості здурів.
– Що це, – каже, – за охота? Он колись – ото була!
Раз убив я дві жирафи біля нашого села…
– Домоловся, – злиться баба, – зовсім вибився з ума.
Хто ж не знає, що жирафів за сто верст од нас нема? –
А Свирид своє торочить:
– Де ж тепер побачиш їх?
Через те й нема жирафів, що я вистріляв усіх.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Жирафи вірш.