Павло Глазовий – Хороша прикмета

Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка:
– Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка.
Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі,
Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті.
Іде кудить удосвіта, ні слова нікому,
А ввечері вертається впорожні додому.
– Як впорожні, не журіться, – сусідонька мовить. –
Ні з ким, значить, не злигався, справді рибу ловить.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Хороша прикмета вірш.