Павло Глазовий – Увертюра

Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися, наче дві тетері.
Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти?
Півгодини настроюють свої інструменти.
Той цигика, той триндика, третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу, ну тебе в будку!
Попереду літня жінка нахмурила брови.
– Тихо, – каже, – увертюра, припиніть розмови. –
Та, що ззаду, огризнулась: – Теж мені культура!
Це ще треба перевірить, хто з нас увертюра.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Увертюра вірш.