Павло Глазовий – У Києві на Подолі

Йшов професор і зайшов у якусь крамницю.
В касу глянув і уздрів свою випускницю.
Привітався і сказав: – Я прошу пробачення.
Ми ж, здається, на село вам дали призначення.
– Але ж ви учили нас, – мовила дівиця, –
Що між містом і селом стерта вже різниця.
Я й подумала собі: як нема різниці,
То нащо мені село? Житиму в столиці.


Павло Глазовий – У Києві на Подолі вірш.