Все відбулося. Вже пора й додому.
Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас.
Ви нагадали: “Бавитись не час.
Все по живому, хлопче, по живому”.
О, ви зуміли правду воскресити,
допоки молоді “ні се, ні те”,
й тепер з безсмертним співом летите
до гнізд, в недавні роки міцно звитих.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Герасим’юк Василь – Мотив Блукав і світу білого не бачив, на велелюдді, як у пущі, жив. Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай мотив”. І ти згадав мотив. […]...
- Герасим’юк Василь – Зіпершись о стіну Зіпершись о стіну з гнилих бервен, він солов’їні згадує рулади: “О будь благословен! Навік спасен, хто йшов з тобою в роки страху й зради”. Він […]...
- Герасим’юк Василь – Йде сніг Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто їх за коріння трима в […]...
- Герасим’юк Василь – Намисто Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, Бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло протинає дві жмені ягід. А […]...
- Василь Стус – Терпи, терпи Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб’є з власної […]...
- Герасим’юк Василь – Я жив у пні обпаленім Я жив у пні обпаленім, як вуж. В отарі крадьки вим’я ссав овече. Вмирав вояк безвусий, безоруж. Вповзав мій жаль в пробиті груди, в плечі. […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду на світі…” Я буду на світі, Допоки незнане світло І обличчі твоєму світить. Я житиму доти, Допоки горіти буде Долоні твоєї дотик....
- Герасим’юк Василь – Зронила шиття Зронила шиття і навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу не знає найтонше єство. І чорна коса, як ворон на Марсовім полі, паде на шитво. […]...
- Герасим’юк Василь – І не повернешся повік І не повернешся повік з пустелі у гаї. Цей рік, твій тридцять третій рік, припав на рік змії. Не сатана тебе терзав, скоряв не Азазель. […]...
- Василь Стус – Сто років як сконала Січ Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і […]...
- Герасим’юк Василь – Удосвіта – вірші Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову запахнуть, і знов зазвучать твої […]...
- Павло Мовчан – “Над кругом світовим…” Над кругом світовим, над степом самосійним – летить пилок, летить, запліднюючи час, щоб ми жили життям рослинним та подвійним, щоб до землі коріння прикоренило нас. […]...
- Василь Стус – Цей біль – як алкоголь агоній Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є – жити, I що є […]...
- Василь Стус – То все не так. Бо ти не ти То все не так. Бо ти не ти, I не живий. А тільки згадка минулих літ. Черед мости віків блага маленька кладка. А небо корчиться […]...
- Герасим’юк Василь – Приснилися вірші 81-го Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні віршів і рядків. Та забулися навіть місяці, […]...
- Василь Стус – Вмирає пiзно чоловiк Вмирає пiзно чоловiк, а родиться дочасно, тому й на свiтi жити звик, як раб i рабовласник. Вiн като-жертва, жертво-кат, страждає i богує, iде вперед, немов […]...
- Василь Стус – Автопортрет зі свічкою Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука – ціле життя. Замало – нічку. Довкола темінь полохка. Літають кажани, як кулі. Нестерпом студиться щока. Де ви, […]...
- Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерті, куди живому зась – мій внук і прадід – […]...
- Герасим’юк Василь – Здалеку надходять Здалеку надходять. Із душі тихої – ще жовта й старовинна… Афин запах, потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки – чужі. Афин запах! Стільки […]...
- Герасим’юк Василь – Мав би я чорне лице Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста сказати: прости. Мав би я […]...
- Герасим’юк Василь – Диптих 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її шукала Й не знайшла. В […]...
- Герасим’юк Василь – Старовинний пейзаж Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки про них сповіщають, сповільнюють вірш. […]...
- Герасим’юк Василь – Пси Юрія Змієборця Ми закопувались доти, доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева і стали над нами. А потім прийшли пси і вили над нами. А […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не […]...
- Герасим’юк Василь – Останніх років київське кіно Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. Ти бачив: не дано тобі […]...
- Герасим’юк Василь – Ми все залишили Ми все залишили в могилах предків і тепер хочемо обманути безумство і час....
- Герасим’юк Василь – Гой Великий ворожбит живе в Карпатах. Він ще живе. Його назвали – Гой -. Він ще не має права помирати – хай світ не той. Хай […]...
- Іван Франко – “Ще щебече у садочку соловій…” Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій, Ще щебече, як віддавна щебетав, Своїм співом весну красную вітав. Та не так тепер в садочку, […]...
- Мозолевський Борис – Громи на південь відгриміли Громи на південь відгриміли. Із Громоклії п’ють воли. Ми так багато не зуміли! Ми так багато не змогли! Чи ти простиш за це нас, люде, […]...
- Мозолевський Борис – Нічний літак Нічний літаче, міста не буди, Нехай собі спочине в снах дитячих. І так всю ніч гвалтують поїзди – Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче. […]...
- Сингаївський Микола – З пам’яті років Клаптик землі коло хати, І з чорнобривцями сад… Каже засмучена мати: Літ не вернути назад. Осінь моя вже запізня, Мерзну щораз і в теплі… Може, […]...
- Василь Стус – Як страшно відкриватися добру Як страшно відкриватися добру. Як страшно зізнаватись, що людина Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати, коли вона захована помре у темряві, щоб нишком […]...
- Микола Руденко – Усе пізнавши й переживши Усе пізнавши й переживши, Стою безгрішний, мов Адам. З криниць небесних мудрість пивши, Що я нащадкам передам? Хіба лиш те, що для могили Є в […]...
- Василь Стус – Ця п’єса почалася вже давно Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутнiсть загубивши, i дивиться, i грає. Не живе. Отож менi […]...
- Герасим’юк Василь – Братові Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати […]...
- Василь Стус – Вхопився обома руками Вхопився обома руками За хвилю: винеси мене! Вже безпорадному, важка мені Душа, бо, зігнута, не гнеться Вже далі спина, бо тепер Мені одна лиш смерть […]...
- Герасим’юк Василь – Кілька хвилин першої світової “То не змія, то черв. Тут багато такої нехарі. А гадину зараз ви уздрите”, – сказав брусиловцям сліпий і засвистів. Ще не чули вояки такого […]...
- Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять немов між нами. Ти – […]...
- Герасим’юк Василь – Любив я дику грушу на Брусному Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від грому, бо не могла сховатись. От і […]...
- Дмитро Загул – “Так любо, гарно так, чудово…” Так любо, гарно так, чудово, Немов навколо рай цвіте! На волю рветься втішне слово, Надії слово золоте. Садки убрались рясно, красно, А там пташок співучих […]...