Павло Глазовий – Слухняна доня

Днями цілими в люстерко заглядала діва:
Підмальовувала справа, підправляла зліва.
Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш…
Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж.

І пішла дочці на користь батькова наука.
Він тепер її годує, зятя і онука.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)
Павло Глазовий – Слухняна доня вірш.